Суть та ефективність симптотермального методу розпізнавання плідності є науково обґрунтованими. У цій статті розглянемо питання ефективности симпто-термального методу (коли метою є наблизити вагітність, або навпаки, свідомо відкласти зачаття на певний час) на підставі актуальних наукових досліджень, а також дізнаємось результати наукового вивчення впливу методу на статеве життя і стосунки в подружжі.
Я опрацювала наукові статті останніх років, що присвячені темі природного планування сім’ї і методам розпізнавання плідности, які опубліковані в авторитетних доказових наукових базах, таких, зокрема, як Pubmed. Це роботи науковців США, Великої Британії, Австралії, Німеччини та інших європейських країн.
У цій статті я коротко вказую основні тези, що свідчать про рівень ефективности, надійности, поширености і цитую результати використання природніх методів планування сім’ї і розпізнавання плідності, а в квадратних дужках наводжу наукове джерело, яке ви, за бажанням, можете прочитати повністю, перейшовши за посиланням, вказаним у кінці цього тексту в переліку «Література».
Серед них є суперінформативна наукова стаття-огляд про природні методи розпізнавання плідності, датована 2022 роком, авторства групи американських науковців на чолі з Маргеріт Дуейн (факультет сімейної медицини Джорджтаунського університету, Вашингтон, округ Колумбія, США) «Методи інформування про фертильність для здоров’я жінок і планування сім’ї» [10] («Fertility Awareness-Based Methods for Women’s Health and Family Planning»; Marguerite Duane), яку рекомендую колегам-консультанткам, а також яка може бути корисною лікарям та, зрештою, для широкого загалу.
Методи природного планування сім’ї і розпізнавання плідности: термінологія
У сучасних наукових джерелах можна зустріти таку термінологію щодо методів розпізнавання плідности і природного планування сім’ї як NFP (Natural family planning) – методи природного планування сім’ї, або FABM (Fertility awareness-based methods) – методи, засновані на інформуванні про фертильність. І хоча за своєю суттю це дещо різні поняття, для певного спрощення тут будемо вважати їх тотожними. Їх також ще називають поведінкові методи, адже їх використання передбачає опанування нового стилю життя і усвідомленої статевої поведінки в парі.
Дослідження цих методів активно проводилися ще в 1980-х і на початку 2000-х років. Упродовж 2017-2022 рр. американськими та європейськими вченими опубліковано чимало нових важливих висновків – як загалом, так і щодо конкретних методів окремо.
Так, науковці США стверджують, що попит на методи природного планування за останнє десятиліття невпинно зростає і може стати справжнім мейнстрімом [4]. У різних країнах серед жінок, що відкладають вагітність, користувачками FABM сьогодні є від 3,4% до 18%, хоча ці цифри можуть бути й заниженими [8, 9].
Методи розпізнавання плідности можуть бути високоефективною формою планування сім’ї, якщо використовувати їх згідно з правилами, що ґрунтуються на наукових доказах, і вивчати за підтримки кваліфікованого консультанта (інструктора) [1, 4, 7, 10].
Яка поширеність природного планування NFP і методів розпізнавання плідности FABM?
Методи природного планування сім’ї і розпізнавання плідности все ще не мають усталеної єдиної класифікації, а застаріла інформація про них, на жаль, все ще дуже поширена – як у медичній, так і в публічній сфері. На думку вчених, отримання точної інформації про FABM додатково ускладнюється численними доступними мобільними застосунками для відстеження менструального циклу, оскільки дуже небагато з них мають алгоритми точного визначення фертильного (плідного) вікна [10].
Інформація про FABM, на жаль, рідко висвітлюються в програмах медичних навчальних закладів, а лікарі та медсестри, як не парадоксально, зазвичай не мають жодної підготовки з цієї теми і часто помилково вважають методи природного планування малоефективними [4, 10].
На таке недостовірне сприйняття почасти вплинуло те, що в ранніх дослідженнях різні FABM історично об’єднувалися для оцінки їх ефективності і часто включали календарний метод або «метод ритму», який був запропонований ще у 1920-х. Хоча ритмічний метод має чіткі правила використання, дослідження його ефективности є обмежені та вважаються низькоякісними. Групування FABM із ритмічним методом призвело до помилкового уявлення про те, що всі FABM є варіантами «календарика» і, таким чином, не є ефективними або не мають наукових доказів. Це, своєю чергою, змусило багатьох вважати ці методи «традиційними», а не сучасними – в основі яких лежить наукове розуміння плідности людини, і які мають доказову базу актуальних наукових досліджень [4].
Симпто-термальний метод і відкладання зачаття: щоб не завагітніти
Симпто-термальний метод (STM) – один із найбільш сучасних методів розпізнавання плідности, вирізняється високою точністю та рекомендований ВООЗ як високонадійний [1, 4, 5, 11].
Ефективність симпто-термального методу у відкладанні вагітности є науково обґрунтованою і складає 0,4% невдач (4 неочікувані вагітности на 1000 жінок протягом року) при ідеальному використанні, тобто якщо метод застосовують правильно і послідовно [1, 4, 5]. Це дуже високий показник надійности – майже такий, як при стерилізації, і не нижчий, аніж у гормональної контрацепції [11].
Ефективність практичного (типового) використання симпто-термального методу для відкладання вагітности – 1,6% невдач (приблизно 2 неочікувані вагітности на 100 жінок протягом року), якщо у плідний період пара практикує утримання від статевого життя, і 7,5% невдач – якщо у плідний період був відкритий («незахищений») статевий акт [1, 4, 5].
Симпто-термальний метод і досягнення зачаття: щоб завагітніти
Якщо пари регулярно вступають у статевий акт без уваги до періодів плідности, приблизно 85% із них завагітніють до кінця першого року [4]. Усвідомлено застосовуючи методи розпізнавання плідности із метою природного зачаття, можна досягти аналогічних показників вагітности швидше: 85-90% пар (без непліддя) можуть завагітніти протягом 6-ти місяців, зокрема, у 76% випадків вагітність приходила вже в першому менструальному циклі [10].
У тих пар, які раніше мали труднощі із зачаттям, протягом року вагітність досягалася без спеціального лікування в 20-40% [10]. У пар із невизначеною етіологією (причиною) непліддя використання симпто-термального методу збільшує шанси на зачаття майже вдвічі [2].
Результати нещодавнього наукового дослідження засвідчили, що жінки, які бажають завагітніти, сьогодні мають низькі та середні знання про плідність. І хоча потрібне додаткове вивчення зв’язку між непліддям і рівнем знань жінки про плідність, медичному персоналу рекомендують інформувати жінок щодо можливостей FABM, коли вони вперше повідомляють про труднощі з досягненням вагітности, і/або навчати чи скеровувати навчання до кваліфікованого інструктора (консультанта) [2, 7].
Симпто-термальний метод і зручність застосування
Симпто-термальний метод підходить 9-ом із 10-ти жінок – такого висновку дійшли німецькі вчені у 2007 році, коли, з поміж-іншого, вивчали скільки з 900 жінок кинули навчання через незадоволення методом [1].
Опитування користувачів NFP показують, що щоденна потреба вести самоспостереження загалом не є обтяжливою. 95% відсотків жінок і 55% чоловіків сказали, що використання симпто-термального методу допомогло їм краще пізнати своє тіло. Навіть серед тих, хто користувався NFP менше 1 року, 92% відчули, що це допомогло їм краще розуміти свій організм [3].
Симпто-термальний метод і якість стосунків
Опублікувано результати вивчення впливу використання симпто-термального методу на стосунки в парі та сексуальне життя у його користувачів із США та багатьох країн Європи (Австрія, Німеччина, Швейцарія, Словаччина, Польща, Чехія, Італія) [3].
Методом онлайн-анкетування опитали понад 2500 жінок і чоловіків віком від 18 до 50+ років (середня тривалість використання ними методів NFP становила 8,5 років; 80% респондентів – користувачі саме симпто-термального методу). Більшість учасників були одружені (89%), причому понад 50% опитаних раніше використовували контрацепцію. На момент дослідження 80% опитаних жінок відкладають вагітність.
Понад 80% чоловіків і жінок відчули, що NFP покращило їхні знання та розуміння сексуальности. 69% жінок і 72% чоловіків вважають, що використання NFP допомогло їм в парі говорити про сексуальність, і менше 8% вважають, що ні. Серед тих, хто має дітей відповідного віку, понад 80% вважають, що досвід використання NFP допомагає пояснити про сексуальність їхнім дітям.
Переважна більшість як чоловіків (74%), так і жінок (65%) заявили, що використання NFP допомогло покращити їхні стосунки в парі.
Серед тих, хто перебуває у стосунках, 62% жінок і 63% чоловіків сказали, що NFP покращило їхнє сексуальне життя.
Попри те, що NFP передбачає періодичне утримання від статевого співжиття, 75% відсотків жінок і 73% чоловіків стверджують, що задоволені або дуже задоволені своєю частотою статевих контактів. Повідомлена частота статевих актів була однаковою між чоловіками та жінками; майже 50% респондентів повідомили про статевий акт чотири і більше разів на місяць.
Ще одне сучасне наукове дослідження [6] показало: жінки у шлюбі, які постійно використовують NFP, мають на 58% менше шансів на розлучення, аніж ті, які ніколи не користувалися NFP. Тоді як постійне використання методів контрацепції асоціювалося з удвічі більшою ймовірністю розлучення та у чотири рази більшою ймовірністю спільного проживання без шлюбу, порівняно з тими жінками, які ніколи не користувалися контрацептивними методами.
Ці результати демонструють, що користувачі добре сприймають NFP і його переваги, які сприяють підтриманню стабільних сімейних стосунків протягом усього життя [6, 10].
Якщо вас зацікавала тема природнього планування вагітності і методів розпізнавання плідности, я навчу вас усіх правил симпто-термального методу на індивідуальних онлайн-зустрічах (Zoom, Google Meet, Viber тощо). В часі війни навчаю за добровільну плату. Перша ознайомча онлайн-консультація (тривалістю до 30 хв) – безкоштовна.
Література
- Франк-Геррман П., Хайль Дж., та ін. Ефективність методу запобігання вагітності, орієнтованого на усвідомлення плідності у сексуальній поведінці пари під час фертильного періоду: 2007р. –https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17314078/
- Франк-Геррман П. та ін. Природні показники зачаття у субфертильних пар після тренінгу з підвищення рівня народжуваності: 2017 р. – https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28185073/
- Матіас Анселд , Елізабет Рьотцер та ін. Використання природного планування сім’ї (NFP) та його вплив на стосунки в парі та сексуальне задоволення: опитування користувачів NFP із США та Європи в багатьох країнах: 2017 р. – https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28349048/
- Ребекка Г. Сіммонс, Вікторія Дженнінгс. Методи планування сім’ї, засновані на поінформованості про народжуваність: 2020 р. – https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32169418/
- Ешлі Дженсен, Джейн Вреде. Методи планування сім’ї на основі інформування про народжуваність: огляд літератури: 2020 р. – https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32898062/
- Річард Дж. Ферінг, Майкл Д Манхарт. Природне планування сім’ї: вплив періодичного утримання на подружні стосунки: 2021 р. – https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33487745/
- Мелісса Перес Капотосто. Комплексний огляд знань про фертильність та практики інформування про фертильність серед жінок, які намагаються завагітніти: 2021 р. – https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33961806/
- Маккензі Брюер, Ліндсей Стівенс. Використання методів контрацепції, заснованих на інформуванні про фертильність: дані Національного дослідження розвитку сім’ї, 2013-2017 рр.: 2021 р. – https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33762172/
- Челсі Б Поліс та ін. Використання методів інформування про фертильність для запобігання вагітності серед жінок Гани: національно-репрезентативне перехресне опитування: 2021 р. – https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34234024/
- Маргеріт Дуейн та ін. Методи інформування про фертильність для здоров’я жінок і планування сім’ї: 2022 р. – https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35685421/
- Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Медичні критерії прийнятності для використання методів контрацепції, 5-те видання, 2015 р., частина II, ст. 102 – https://www.who.int/publications/i/item/9789241549158
Ілюстрація для привернення уваги: сюжет із кінострічки «Ми. Віримо у кохання» («W.E.») – мелодрами, знятої Мадонною у 2011 році.
